Березівська Л.
Василь Сухомлинський про джерела формування в школярів патріотичних почуттів /
Л. Березівська // Рідна школа. – 2016. – № 7. – С. 3–7.
Міркування видатного українського педагога В.О. Сухомлинського, який творив в умовах
радянської ідеологеми, не втратили актуальності й нині в незалежній Україні, а саме:
питання патріотизму має узгоджуватися з генотипом української дитини, з її навколишнім
середовищем; велику роль у формуванні патріотизму повинна відігравати школа як осередок
культури й духовності в тісній взаємодії з сім’єю; формування патріотизму має стати
стратегічним завданням держави.
Лактіонова Г.
Партнерство навчальних закладів і родин : нові реалії і досвід / Г. Лактіонова, С. Машкіна //
Рідна школа. – 2016. – -№ 7. – С. 13–17.
У статті на основі міждисциплінарного підходу аргументується важливість розвитку
партнерства навчальних закладів і сімей, що у сучасних умовах розглядається системним
ресурсом поліпшення якості освіти, забезпечення благополуччя дитини.
Турчин Т.
Початкова загальна музична освіта: обґрунтування підходів до оновленого змісту / Т. Турчин
// Рідна школа. – 2016. – № 7. – С. 27–30.
У статті визначається сутність нововведень у зміст сучасної початкової загальної музичної
освіти, що сприяє вдосконаленню системи загальної музичної освіти в початковій школі.
Мариновська О.
Методичний менеджмент освітніх інновацій: неперервний професійний розвиток
педагогічних працівників / О. Мариновська // Рідна школа. – 2016. – № 7. – С. 32– 36.
У статті розглянуто теоретичні питання методичного менеджменту освітніх інновацій у
загальноосвітніх навчальних закладах задля неперервного професійного розвитку
педагогічних працівників, а саме: теоретико-методологічні підходи, принципи, мета і
завдання, напрями, функції методичного менеджменту освітніх інновацій.
Щербакова О.
Розвиток позитивного мислення учнів основної школи у контексті формування
психосоціального здоров’я / О. Щербакова // Рідна школа. – 2016. – № 7. – С. 44– 48.
Розкрито психологічні особливості розвитку позитивного мислення та формування
психосоціального здоров’я учнів основної школи в умовах інноваційної освіти.
Охарактеризовано соціально-психологічні передумови формування позитивного мислення.
Визначено наявний зв’язок між розвитком позитивного мислення та формування
психосоціального здоров’я учнів основної школи.
Кравчук Н.
Модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх вихователів
дошкільних навчальних закладів / Н. Кравчук // Рідна школа. – 2016. – № 7. – С. 49–54.
Нині ключовим напрямом оновлення змісту освіти є формування компетентності фахівця,
що пов’язано з підтримкою здоров’я та розвитку творчих здібностей особистості. На цьому
наголошується в основних документах у галузі освіти в Україні, зокрема Національній
доктрині розвитку освіти, Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти.
З огляду на це , проблема формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх
вихователів дошкільних навчальних закладів розглядається стратегічним завданням,
реалізація якого має бути у центрі уваги освітян. Адже від цього залежить рівень здоров’я та
культури здорового способу життя кожної дитини.
Чичук А.
Сучасні моделі навчання на курсах підвищення кваліфікації вчителів у Великій Британії /
А. Чичук // Рідна школа. – 2016. – № 7. – С. 74–77.
У статті констатується, що у Великій Британії на курсах підвищення кваліфікації вчителів
використовуються такі моделі навчання, як: поведінкова, інтерекціоністська, персонологічна,
рефлексивна, соціально-психологічна. Деталь розглянуто особливості цих моделей навчання
в аспектах соціально-професійному, теоретичних основ, форм і методів.
Нова школа – новий педагог, або як здійснюватиметься перепідготовка вчителів.(За
матеріалами сайтів) // Школа. – 2016. – № 9. – С. 2–37.
У серпні міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала Концепцію «Нової української
школи». Цей проект не остаточний, але, за словами міністра, почне діяти вже у 2018 році.
Одним із восьми базових компонентів формули «Нової української школи» є вмотивований
учитель. Реформою передбачено низку стимулів для особистого і професійного зростання.
Суттєвих змін зазнає і сам процес професійної підготовки вчителя. Про те, що вимагатиме
від педагогів нова реформа і як учителі самі навчатимуться вчити дітей, йдеться в поданих
матеріалах.
Гірний О.
«Європейська парадигма освіти» по-українському / О. Гірний // Школа. – 2016. – № 9. –
С. 60–73.
Нині, у період реформування системи освіти, актуальними стали часто вживані вирази
«сучасна парадигма освіти» та «європейська парадигма освіти», що по-різному розуміються
й використовуються для обґрунтування підходів до сучасної освітньої реформи. Автор статті
показує на прикладах, що можна розуміти під словом «освіта», як це розуміння відбито в
певній парадигмі освіти, насамперед у Європі, до якої ми намагаємося ввійти, а також якою
насправді «парадигмою» керується Міністерство освіти і науки України.
Яцишин А., Яськова Н.
Використання електронних соціальних мереж у діяльності з обдарованими учнями /
А. Яцишин, Н. Яськова // Освіта та розвиток обдарованої особистості. – 2016. – № 8. –
С. 9–15.
Представлено теоретичний та практичний аспект використання соціальних мереж у роботі з
обдарованими учнями, визначено, що електронні соціальні мережі сприяють соціалізації та
самоактуалізації особистості. Визначені шляхи використання електронних соціальних мереж
в роботі з обдарованими учнями і наведені практичні рекомендації для педагогів по їх
застосуванню під час проведення шкільних та позашкільних заходів.
Лук’янчук Я.
Аналітично-пізнавальна активність учнів: сутність та можливість діагностування у
загальноосвітніх навчальних закладах / Я. Лук’янчук // Освіта та розвиток обдарованої
особистості. – 2016. – № 8. – С. 38–43.
У статті розкрито суть аналітично-пізнавальної активності учнів як основи їх подальшої
самореалізації протягом життя. Визначено гіпотетичні шляхи формування аналітично-
пізнавальної активності в загальноосвітніх навчальних закладах.