Головні події освітянського тижня 

Майже дві третини підлітків планують здобувати вищу освіту.

Понад 60 % 15-річних українських підлітків планують здобувати вищу освіту. Третина  з опитаних підлітків зазначають, що планують здобути професійно-технічну освіту або ступінь молодшого бакалавра.

 

PISA: більші кошти на освіту не гарантують високих результатів навчання.

Серед 23 країн, які витрачають на підготовку одного учня впродовж його навчання менше ніж 40 тисяч доларів, Україна входить до трійки лідерів за підсумками тестування РІSА з математики.

 

Хороший викладач працює у виші не заради зарплати.

За словами заступника міністра Михайла Винницького, завданням МОН є зробити кар’єру викладача привабливою не лише через конкурентную зарплату, а через уможливлення всебічної самореалізації в університеті.

 

МОН не планує масового об’єднання університетів.

Відомство не планує масового об’єднання університетів через складну процедуру узгодження реорганізації із зацікавленими сторонами. Об’єднання закладів відбуватиметься за умови згоди усіх зацікавлених сторін.

 

У Мінфіні дорікнули МОН через накопичення освітньої субвенції в регіонах.

У Мінфіні підкреслюють, що МОН має проводити роботу з органами управління освіти щодо посилення відповідальності в частині використання субвенції для належної оплати праці вчителів.

 

Впровадження студентських грантів змусить університети конкурувати.

Віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров висловив переконання, що впровадження грантової системи співфінансування вишів змусить їх конкурувати та надавати якісніші освітні послуги.

 

У МОН зазначають, що система розподілу держзамовлення є неправильною.

За словами заступника міністра Михайла Винницького в 2023 році в Україні на бакалаврат поступило 267 тисяч здобувачів освіти, з них лише 67 тисяч навчаються на бюджетних місцях.

 

МОН прагне запустити систему студентських грантів в 2024 році.

Запустити систему грантів на здобуття освіти для нових вступників планується з вересня 2024 року. У МОН прогнозують, що отримати державну підтримку в здобутті якісної освіти зможуть вдвічі більше вступників.

Школярі краще виконують завдання на знання, ніж на їх застосування.

Результати PISA збігаються з усіма моніторинговими дослідженнями, що проведені Державною службою якості освіти. Учні краще виконують завдання на знання, аніж на їх застосування.

 

Директори шкіл вказують на дефіцит навчальних матеріалів.

Директори українських шкіл вказують на відчутний дефіцит навчальних матеріалів у школах. Брак ресурсів, до яких відносять підручники, комп’ютери, лабораторії, позначається на якості освіти.

 

МОН шукає оптимальну модель профільної середньої освіти.

За словами міністра, одним із завдань відомства є визначення найбільш ефективної та гнучкої моделі профільної середньої освіти. Планується, що нова модель профільної освіти запрацює в 2027 році.