Україна пережила другий рік трагічної війни з агресором. Наразі, зважаючи на умови, у яких перебуває держава, говорити про високі звершення та досягнення, певно, недоречно.
Усі зусилля освітянської спільноти зосереджені скоріше на виживанні системи, аніж на перспективах розвитку, хоча уряд і МОН намагаються створювати візію розвитку, що радше є результатом раніше запланованої роботи.
За таких умов виокремити події року в освіті складно, але, попри все, вони все ж таки були.
Безперечно, в умовах війни головними трендами є безпека учасників освітнього процесу, заробітні плати освітян, освітні втрати, збалансованість освітньої системи загалом та її здатність реагувати на виклики сьогодення.
Спробуємо виокремити події, що мали вплив на освітню галузь та обговорювалися спільнотою. Події викладено скоріше за хронологією, аніж за ступенем вагомості.
Зміна команди Міністерства освіти і науки
Наприкінці березня керівництво держави ухвалило рішення про заміну міністра освіти і науки. Замість Сергія Шкарлета, який очолював відомство з червня 2020 року, посаду керівника МОН обійняв Оксен Лісовий.
Лісовий з 2010 року працював директором Національного центру «Мала академія наук України» і став відомий тим, що від початку повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Після зміни міністра поступово відбулася ротація його заступників, кількість яких зросла до 8, а свої посади зберегли лише двоє з них.
На початку своєї каденції в МОН міністр зробив кілька заяв, що стосувалися необхідності створення умов для творчої й вільної роботи вчителів, проблем низької зарплати вчителя, завеликої кількості предметів у школі, планів із запровадження премії для вчителів за компенсаційні уроки тощо. Однак ці плани поки що не втілені в життя.
Загалом міністр запевняв, що увага МОН за його каденції перш за все фокусуватиметься на школі.
Водночас відбулося призначення Михайла Федорова на посаду віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій. Наразі саме цей посадовець є основним ініціатором освітніх трансформацій.
Зміна парадигми МОН
Міністерство освіти і науки зробило посутню ставку на співпрацю з громадськими організаціями й обʼєднаннями, синергія яких, за задумом МОН, має створити креатив і поштовх до змін, яких потребує освітня сфера.
У перші дні після призначення міністр провів кілька зустрічей із представниками громадських організацій, які зосереджені на отриманні освітніх грантів від іноземних фондів, і запропонував їм об’єднувати зусилля заради досягнення спільних результатів.
Згодом у МОН неодноразово наголошували на необхідності об’єднання зусиль з громадськими організаціями і благодійними фондами задля трансформації освіти, зокрема шкільної, а також отримання міжнародних коштів на наявні потреби.
Варто зазначити, що левова частка діяльності громадських організацій зосереджена на проблемі подолання освітніх втрат, що пояснюється нескладним механізмом обґрунтування та отримання коштів від іноземців.
Зміна керівництва УЦОЯО, проведення НМТ та вступної кампанії
Конкурсний відбір вступників до закладів вищої освіти вдруге відбувся за схемою комп’ютерного тестування.
Національний мультипридметний тест поступового стає звичним і вочевидь зможе замінити зовнішнє оцінювання на паперових носіях.
Наприкінці березня уряд за поданням МОН ухвалив рішення про призначення нового директора Українського центру оцінювння якості освіти. Посаду обійняла заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко.
Проведення НМТ, попри деякі невдачі, можна назвати однією з позитивних подій української освіти в році, що минає.
Загалом проведення тестування за теперішніх умов було оцінено як досить вдале та таке, яке дало можливість відрейтингувати вступників за рівнем знань і надати доступ до бюджетного навчання найсильнішим вступникам.
Для проходження національного мультипредметного тесту під час основної сесії було зареєстровано понад 280 тисяч вступників.
Особливим досягненням УЦОЯО є організація тестування за кордоном – у 47 містах 30 країн.
Водночас варто зазначити, що однією з проблем НМТ стала безпрецедентна кількість проявів недоброчесності серед вступників до вишів. Одним з найпоширенішіх порушень стала публікація в соціальних мережах світлин із завданнями тестів.
Надалі варто очікувати посилення державного контролю за випадками недоброчесності з боку учасників НМТ.
Певні технічні труднощі також були зумовлені хакерськими атаками, а також швидкістю і якістю інтернету.
Труднощі з упровадженням реформи НУШ і поновлення фінансування
Упровадження реформи НУШ на рівні 5–6 класів зіткнулося із серйозними проблемами, найголовнішою з яких стала відсутність фінансування на видання підручників і підготовку вчителів.
У червні 2022 року відбувся конкурсний відбір підручників для 5 класів НУШ. Через відсутність фінансування ці підручники не було надруковано вчасно, тому в закладах освіти користувалися електронними версіями навчальних матеріалів. Упродовж 2023 року коштом зарубіжних партнерів було надруковано за кордоном підручники з окремих предметів, зокрема української мови та математики. Таким чином, із запізненням понад рік підручники надійшли до закладів освіти.
Варто відзначити, що школи не обовʼязково отримали підручники, які обирали під час конкурсного відбору. Приміром, з-поміж шести підручників з української мови надруковано три підручники. До того ж надруковано не ті видання, які мали найбільшу кількість учительських голосів, а підручники, які під час конкурсу посіли третю, пʼяту й шосту позиції.
Підручники з основних предметів для 6 класу НУШ було видано 2023 року коштом державного бюджету.
Напередодні навчального року в Міністерстві освіти і науки повідомили, що Україна отримала перші підручники для НУШ з української мови, що надруковані в Європі за кошти партнерів з Європейської комісії.
У серпні уряд виділив 1,5 млрд грн на відновлення реформи, закупівлю обладнання, необхідного для базової школи і шкіл на деокупованих територіях.
У вересні на фінансування Нової української школи спрямовано ще 473 млн грн. Субвенція мала забезпечити безперервність навчання за новим Держстандартом базової освіти, продовжити пілотування НУШ і підготовку педагогів.
Поки не здійснена Національна стратегія освіти і науки
Наприкінці червня Міністерство освіти і науки запросило громадськість до роботи над Національною стратегією освіти і науки.
За задумом МОН, залучення широкої громадськості, експертів і стейкголдерів до розроблення стратегії мало стати основою для здійснення трансформацій та відновлення освіти і науки від наслідків війни.
Коментуючи ідею створення нової стратегії, у МОН наголошували на важливості отримання єдиного рамкового документа з конкретними цілями та способом їх досягнення, який буде узгоджений з громадською думкою, експертними баченнями та цілями України.
Планувалося, що впродовж роботи будуть зібрані дані, вивчені проблеми та в процесі зворотного звʼязку із сотнями експертів різних напрямів будуть віднайдені рішення з конкретних питань.
На запрошення МОН відгукнулися понад 1700 експертів, які мали долучитися до формування основних освітніх пріоритетів.
Відкриваючи серпневу освітню конференцію, міністр освіти і науки наголосив, що МОН формує Національну стратегію освіти і науки. У межах розроблення Національної стратегії освіти і науки робоча група виокремила понад 6 тисяч проблем, надала більше ніж 11 тисяч пропозицій рішень, провела 14 фасилітаційних онлайн-сесій.
Документ планували затвердити до кінця року. Проте наприкінці листопада в Міністерстві освіти і науки повідомили про відсутність наказу МОН про створення робочої групи з розроблення Стратегії розвитку освіти і науки України.
Джерела, близькі до МОН, причиною призупинення роботи називають низьку якість експертів, які відгукнулися на заклик про розроблення документа. Натомість деякі експерти, які були долучені до роботи, наголошують на фактах відсутності комунікації з боку МОН.