Новий закон «Про освіту» ухвалено у вересні, але оскільки закон базовий і не описує всіх механізмів впровадження змін, щодо них все ще виникає багато запитань. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв’ю газеті «Українська правда».
ДЕРЖАВА БЕРЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ ВСІМ ДІТЯМ З 5РОКІВ
Новий закон передбачає, що діти старшого дошкільного віку (тобто з 5 років)обов’язково охоплюються дошкільною освітою, але батьки самостійно обирають способи та форми здобуття цієї освіти. Якщо дитина з якоїсь причини не ходить до садочка, а виховується вдома, як перевірятиметься, чи здобула вона дошкільну освіту?
На відміну від шкільної освіти, отримати яку є обов’язком кожного громадянина, і обов’язком держави є створити умови для отримання цієї освіти, у випадку дошкільної освіти держава взяла на себе обов’язок створити умови для того, щоб кожна дитина могла щонайменше в 5-річному віці отримати дошкільну освіту.
Щодо початку навчання у школі в законі написано так: «Початкова освіта здобувається,як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року».Виходить, що можна віддати дитину до школи і в 7 років?
Як правило, з 6 років. Але діти дозрівають по-різному. Бувають дітки, у яких, наприклад, фізичний стан такий, що вони ще не готові до школи. Тоді не треба впадати в розпач, а треба дати можливість дитині природньо дійти до такої готовності до 7 років. Але далі ніж 7 років тягнути не можна, це жорстко написано в законі.
ОДИН З НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ПІДХОДІВ ЗАМІСТЬ КОНКУРСУ ДО 1 КЛАСІВ – ЛОТЕРЕЯ
За новим законом, конкурсний відбір до 1 класів не проводитиметься для дітей, які належать до території обслуговування школи. А якщо це хороша школа, там працюють хороші викладачі, і туди хоче потрапити багато інших діток, крім тих, які належать до території обслуговування – тоді для тих дітей, які належать до території обслуговування, конкурс не проводиться, а для інших проводиться?
Це дуже важке питання, і ми ще докладно випишемо цю процедуру в законі “Про загальну середню освіту”. Ми сподіваємося внести цей закон до парламенту навесні наступного року.
На мою думку, проведення конкурсу між дітьми 6-річного віку абсолютно неефективне, тому що воно не перевіряє цю дитину, а перевіряє її доступ до тих питань, які заготували для цього конкурсу, і знання правильних відповідей на них.
Якщо ви говорите про хороші школи, куди хочуть потрапити діти, дуже часто це школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Тому зараз у нових навчальних планах ми взагалі будемо збільшувати кількість годин іноземних мов у всіх школах.
Але що робити, якщо бажаючих потрапити до школи все ж буде більше, ніж місць?
Тоді діти з території обслуговування школи мають першочергове право на зарахування до неї, а далі ми змушені взяти на себе це невдячне завдання і виписати принаймні правила проведення такої співбесіди з дітьми, на основі якої можна приймати рішення, зараховується ця дитина чи ні.
СІМЕЙНА ОСВІТА ВЖЕ ПРАЦЮЄ
Законом вводиться сімейна освіта, але не зовсім зрозуміло, що це буде на практиці.Чим така освіта відрізнятиметься від екстернату?
Коли батьки погоджуються на сімейну освіту, вони несуть відповідальність за освіту цієї дитини. Бо коли ми говоримо про екстернат, то він передбачає і залучення педагогічних працівників, і поетапну перевірку досягнень цієї дитини, щоб пересвідчитись, що вона отримає той обсяг стандарту, який їй мала би гарантувати держава.
Натомість при сімейній освіті батьки беруть на себе повністю цю відповідальність.
Єдине, що ми передбачаємо – що на кожному етапі навчання, тобто після кожного класу, раз на рік дитина повинна прийти і засвідчити свої навчальні досягнення.
Коли сімейна освіта реально запрацює? Коли батьки зможуть написати заяву про сімейну освіту для дитини?
Вони вже сьогодні можуть це робити. До цього часу можливість такого домашнього навчання була передбачена виключно для дітей, які мали якісь проблеми або, наприклад, навчалися в іншій країні, бо батьки виїхали. І потім ми засвідчували ці результати екстернатом, щоб отримати документ про освіту.
Тому що зараз ми маємо зовсім нове явище – коли освічені, прогресивні батьки не віддають дитину до школи, тому що вони не хочуть, щоб цю дитину в школі «зламали», щоб зламали її психіку, силу волі, сформували в неї комплекси.
Саме тому філософія Нової української школи полягає в тому, щоб перейти від авторитарної педагогіки до педагогіки партнерства, в тому, щоб, окрім знань, ми переключилися на компетентності, щоб ми перейшли від фактично напихання знаннями дітей і відтворення алгоритмів до проблемно-пошукового, діяльнісного навчання.
Звичайно, це вимагатиме більше зусиль з боку вчителів. Але так працює сучасна школа в успішних освітніх системах.
ВЧИТЕЛІ Й ДИРЕКТОРИ – НАЙБІЛЬШ КРИТИЧНИЙ РИЗИК У РЕФОРМІ
Згідно з законом, директори державних і комунальних шкіл тепер призначатимуться за конкурсом строком на 6 років. І працювати на посаді директора в одній школі можна буде не більше двох строків.
Але скільки працюватимуть чинні директори шкіл перед тим, як на їхні посади буде оголошено конкурс?
У нас сьогодні директори працюють на різних засадах. Є ті, які працюють на засадах строкового контракту, і є ті, які працюють на безстрокових трудових угодах.
Під час впровадження закону всіх директорів, які працюють на безстрокових трудових угодах, ми запропонуємо перевести на строкові трудові угоди на найбільший передбачений термін – 6 років. Це й буде вважатися їхньою першою каденцією.
Для тих директорів, які сьогодні перебувають на строкових угодах, це буде вважатися їхньою першою каденцією.
Законом передбачено, що зарплата педагогічних працівників зростатиме поступово з 1січня 2018 року до 2023 року. Чи вже відомо, наскільки зросте їхня зарплата з наступного року?
Цього року ми підняли їм зарплату на 50%, наступного року вона зросте на 25%. Але це все ще недостатньо.
Закон пропонує достойний рівень заробітної плати – 4 прожиткові мінімуми для педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, але це потребує в сьогоднішніх цифрах 80 мільярдів гривень. Це значна частка взагалі освітнього бюджету України.
Тому ми будемо до цієї планки йти впродовж 5 років. Ми можемо просуватися швидше або повільніше, це зараз важко спрогнозувати, оскільки це залежатиме від стану бюджету держави.
З 2019 року почне діяти норма про 20% надбавку вчителям, які добровільно пройшли сертифікацію. Що приблизно являтиме собою сертифікація? Очевидно, це буде не те,що атестація, а щось зовсім інакше.
Атестація, на жаль, себе дуже дискредитувала. Сьогодні сертифікацією ми хочемо зробити альтернативу атестації, але ми робимо це поступово. Я думаю, що сертифікація з часом витіснить атестацію. Поки що ми залишаємо два механізми.
Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування. Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмету. Він буде мати декілька компонентів.
Друга частина – це моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі. Тому що одна справа – теоретичні знання, а друга справа – як він працює з дітьми безпосередньо. Це буде здійснювати Державна служба якості освіти, яка буде мати відповідні регіональні підрозділи.